Активізація пізнавальної діяльності майбутніх інженерів у процесі графічної підготовки

17/12/2014 11:10am

Автор: Бакум З.П., Цвіркун Л.О.

Категории: инженерная педагогика

У статті з’ясовано, що графічні задачі є потужним джерелом і стимулятором, що спонукає студентів до активної пізнавальної та творчої діяльності у процесі навчання графічних дисциплін; запропоновано методи та прийоми, які сприятимуть ефективності графічної підготовки майбутніх інженерів, водночас спрямовані на розвиток особистості та її подальше професійне становлення.

Ключові слова: інженер, графічна підготовка, графічні задачі, пізнавальна діяльність, графічні дисципліни, проектно-конструкторська компетентність

Активізація пізнавальної діяльності майбутніх інженерів у процесі графічної підготовки

 


 

 

 Бакум Зінаїда Павлівна - доктор педагогічних наук, професор, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", Україна

 

 

 

 

 

Людмила Олександрівна Цвіркун - аспірант кафедри педагогіки, Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", Україна

 

 

 

Соціальні зміни та процеси, що відбуваються в Україні, вимагають підготовки інженерів, здатних моделювати та проектувати геометричні форми, здійснювати конструкторську розробку виробів, що вимагає ґрунтовної графічної та теоретичної підготовки за фахом. Так, В. Моркун, З. Бакум наголошують, що одним із напрямів професійної підготовки гірничого інженера є фундаментальна, основне завдання якої полягає у формуванні проектно-конструкторської компетентності та всебічному розвитку студента як особистості, який прагне подальшого збагачення та зростання свого освітнього потенціалу [3, с. 105]. Тому в умовах сьогодення майбутній фахівець повинен уміти виконувати науково-дослідну та винахідницьку роботу; самостійно здобувати знання для креативної та творчої діяльності; володіти методами інженерної творчості, що забезпечить спроможність випускника відповідати новим запитам ринку.
Від якості засвоєння теоретичного та практичного матеріалу залежить готовність інженера до роботи в сучасних умовах виробництва та зростання їх професіоналізму. Це вимагає організації навчальної діяльності, у процесі якої студенти прагнуть до активних розумових дій та пошуку простих і раціональних алгоритмів розв’язування задач у процесі графічної підготовки. Так, О. Есаулов зауважує, що використання задач у навчальному процесі є потужним стимулятором розумової діяльності студентів, спрямованої на усвідомлене та самостійне здобуття знань [2, с. 49]. Відповідно, графічні дисципліни повинні бути забезпечені задачами, які спонукатимуть майбутніх інженерів до активної пізнавальної діяльності та застосовування отриманих знань у процесі подальшого навчання у ВНЗ.
Тому графічна підготовка має здійснюватися з урахуванням потреб до майбутньої професійної діяльності і забезпечувати активізацію пізнавальної та творчої діяльності. На цьому наголошує Л. Анісімова, яка вважає, що графічні задачі сприяють пізнавальній діяльності, бо у процесі розв’язування необхідно висувати різні гіпотези, що є елементами творчості у процесі пошуку рішення [1, с. 150-151]. Це сприятиме глибокому засвоєнню навчального матеріалу, що потребує застосування різноманітних методів та прийомів, які сприятимуть розвитку творчих, креативних, самостійних здібностей та мотивації до вивчення графічних дисциплінах.
Слід зазначити, що активізація пізнавальної діяльності майбутніх інженерів є важливою проблемою сучасної педагогіки, розв’язання якої спрямовано на підвищення ефективності графічної підготовки. Науковці, які досліджують проблеми формування навчально-пізнавальної діяльності (Н. Бібік, С. Величко, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, О. Савченко, В. Сухомлинський, Н. Тализіна, Г. Щукіна), наголошують, що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування таких методів та прийомів навчання, які ефективно впливатимуть на підвищення пізнавального інтересу, цілеспрямованості, відповідальності у процесі вивчення графічних дисциплін задля формування умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
У процесі пізнавальної діяльності прищеплюються якості, необхідні майбутньому фахівцеві: активність, творчість, креативність, самостійність. Тому для успішної графічної підготовки найбільш ефективними є активні методи навчання, які сприяють стимулюванню інтересу у студентів до вивчення графічних дисциплін та спонукають до дискусій в процесі колективного розв’язування навчально-пізнавальних задач, що позитивно впливає не лише на розвиток здатності до аналізу та синтезу, а й на уміння слухати й доповнювати гіпотези інших колег. Так, Н. Чопова наголошує, що майбутні інженери, розв’язуючи графічні задачі, повинні потрапляти в проблемну ситуацію, причому посильну для самого студента. Добираючи задачі, викладач аналізує необхідні для розв’язування прийоми пізнавальної діяльності, ураховує знання студентів, будує в уяви низку ситуацій з якими можуть зіштовхнутися майбутні інженери під час роботи [5, с. 106]. Відповідно, у процесі вивчення графічних дисциплін необхідно застосовувати такі активні методи навчання: проблемні (проблемного викладання, частково-пошукові, дослідницькі), дискусії, спрямовані на розвиток особистості та її подальше професійне становлення.
Окрім того, під час упровадження активних методів навчання необхідно дотримуватися алгоритму поступового ускладнення задач з урахуванням індивідуальних можливостей студентів. Правильно дібрані графічні задачі дозволять повторити, систематизувати, закріпити теоретичний матеріал, що дозволить активізувати пізнавальну діяльність у процесі вивчення графічних дисциплін. Розробляючи такі задачі, слід враховувати психологічні та дидактичні умови:
– усвідомлення мети запропонованої графічної задачі;
– зв’язок задач із теоретичними темами курсу;
– послідовність та системність запропонованих задач (коли попередня задача допомагає підготувати до засвоєння наступної інформації);
– різноманітність задач за змістом та складністю;
– поступове ускладнення запропонованих задач з урахуванням індивідуальних можливостей студентів;
– визначення оптимальної кількості задач достатньої для засвоєння та закріплення конкретної теми.
У контексті проблеми, що з’ясовується, варто зауважити, що для активізації пізнавальної діяльності значущим є пояснення закономірностей процесу розв’язування базових графічних задач, що дозволить простежити теоретичні, практичні та технічні етапи окремих тем дисциплін графічного циклу [4]. Усвідомлення студентами мети та послідовності розв’язування запропонованої задачі сприяє розвитку логічного мислення, просторових уявлень, професійних умінь, без яких неможлива подальша проектно-конструкторська діяльність, (рис. 1).


1. Через точку А площини Г(∆АВС) провести горизонталь h, а через точку С – фронталь f
Горизонталь площини – це пряма, паралельна площині проекцій П1 Фронтальна проекція горизонталі h2 завжди паралельна осі х. Для побудови горизонтальної проекції цієї горизонталі будуємо проекцію К1 точки К і проводимо пряму через проекції А1 і К1. Побудована пряма АК дійсно є горизонталлю даної площини: пряма належить площині, тому що проходить через дві точки завідомо їй належні, і паралельна площині проекцій П1

2. Через точку К провести пряму, паралельну площині Т(∆АВС)

У площині трикутника Т(∆АВС) проведемо фронталь з проекціями С111 та С222. Проекції шуканої прямої l проведені через проекції К2 та К1 точки паралельно проекціям фронталі: l2//С222; l1//С121

3. Через пряму MN провести площину, перпендикулярну заданій Т (∆АВС)

Шукана площина повинна проходити через пряму MN, тому вона визначається прямою MN та перпендикуляром до площини трикутника. Для проведення цього перпендикуляра в площині АВС проведені фронталь f та горизонталь h. Через точку N проводимо пряму lАВС (l2f2, l1h1). Утворена двома прямими MNÇl площина є перпендикулярною до заданої площини АВС

4. Знайти лінію перетину площин Т і Г
Одна з точок лінії перетину площин відома з графічної умови задачі (на перетині горизонтальних слідів площин). Для знаходження другої точки лінії перетину вводимо допоміжну горизонтальну січну площину Р (Рп2//П1). Ця площина перетинає визначені площини Т і Г по горизонталі h1 і h1'. На їх перетині отримуємо горизонтальну проекцію N1 точки, що є загальною для даних площин. Отже, дані площини перетинаються по прямій МN

Рис.1. Задачі для активізації пізнавальної діяльності майбутніх інженерів у процесі графічної підготовки
Відповідно, майбутні інженери забезпечені задачами, які сприяють розвитку їх творчих здібностей, активізують розумову діяльність, пізнавальний пошук (аналіз, висування гіпотез, абстрагування, порівняння, синтез тощо). Під час дидактичного опрацювання графічної задачі студенти повинні мати чітке формулювання умови (словесне описування, графічне зображення, або наочну просторову модель), уміти прослідковувати зв’язок практичного матеріалу з теоретичним, а також розвивати цілеспрямованість, відповідальність та наполегливість у досягненні поставленої мети. Викладач виконує координувальну функцію, узгоджену з метою підготовки майбутніх інженерів, законами, методами та принципами навчання.
Слід зауважити, що будь-яке інженерно-графічне завдання складно виконати без помилок, якщо студент не знає встановлених ГОСТів і стандартів і не вміє розв’язувати простих графічних задач. Тому графічні задачі повинні бути елементом складного комплексного завдання, що забезпечить взаємозв’язок між темами теоретичного і практичного матеріалу, що сприятиме узагальненню, конкретизації та глибокому й усвідомленому отриманню знань. Для активізації пізнавальної діяльності необхідно сконцентровувати увагу майбутніх інженерів на тому, що кожна наступна задача має елементи відомого, що допоможе підготувати до засвоєння нових відомостей та самостійного розв’язування індивідуальних завдань.
На основі вищезазначеного можна стверджувати, що успішне формування проектно-конструкторської компетентності можливе лише у процесі активної пізнавальної діяльності. У процесі розв’язування конкретних завдань практичного та теоретичного характеру майбутній інженер повинен використовувати прийоми мисленневого характеру: аналіз, синтез, узагальнення, а також знаходити алгоритми за якими буде розв’язувати, передбачати результат який задовольнить вимоги графічної задачі. Для цього студент повинен здійснювати спостереження, уміти сприймати навчальну інформацію, аналізувати, висувати гіпотези, порівнювати факти та відомості, що сприятиме не лише розумінню і запам’ятовуванню графічного матеріалу, а й активізації пізнавальної діяльності.
Отже, правильно дібрані графічні задачі спонукатимуть майбутніх інженерів до активної пізнавальної діяльності та уміння застосовувати отримані знання у процесі подальшого навчання. Тому знання, які студент отримує у процесі вивчення графічних дисциплін дають змогу якісніше розв’язувати інженерно-графічні завдання та курсові проекти у процесі вивчення подальших спеціальних дисциплін.
REFERENCES
1. Anisimova L. N. Teoriya i praktyka profesiyno-hrafichnoyi pidhotovky vchytelya tekhnolohiyi v pedahohichnykh vuzakh : dys. d-ra ped. nauk : spets. 13.00.08 / Anisimova Lyudmyla Mykolayivna. – M., 1998. – 359 s.
2. Esaulov A. F. Problemy vyrishennya zavdanʹ v nautsi i tekhnitsi / A. F. Esaulov. – M : Yzd-vo Leninhradsʹkoho u-ta, 1979. – 200 s.
3. Morkun V. S. Problemy Formuvannya proektno-konstruktorsʹkoyi kompetentnosti hirnychoho inzhenera v protsesi hrafichnoyi pidhotovky / V. S Morkun , Z. P. Bakum, L. O. Tsvirkun // Society for cultural and scientific progress in Central and Eastern Europe . Science and professional conference «Modern problems of education and science». – Budapest. Vol. II (8). January. – 2014. – P. 105-109.
4. Frolov S. A. Narysna heometriya / S. A. Frolov – M. : Mashynobuduvannya, 1983. – 240 s.
5.  Chopovа N. V. Eksperymentalʹna modelʹ vykladannya inzhenernoyi hrafiky v systemi formuvannya profesiynykh yakostey osobystosti maybutnʹoho fakhivtsya pry navchanni u tekhnichnomu vuzi / N. V. Chopovа // Visnyk THU. – 2011. – №2. – S. 105-110.


Презентация

Контакты

 

 

Контакты

НАШІ КОНТАКТИ:

[email protected]

[email protected]

м. Дніпро

тел. +38 (056) 794-36-74, +38 (056) 794-36-75

моб. +38 (050) 320 69 72

ISSN 20760507

Керівник проекту - Гриньов Володимир Анатолійович

Партнеры