Автор: редакційна стаття

Категории: Правові аспекти роботи

Щорічні додаткові відпустки

Фахівці Держпраці нагадують про те, що існує не лише щорічна основна, а і щорічні додаткові відпустки.

Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам відповідно до ст. 76 Кодексу законів про працю України, повідомляє news.dtkt.ua.

До щорічних додаткових відпусток належать відпустки:

• за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
• за особливий характер праці.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, відповідно до списку виробництв, робіт цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Цей Список стосується і робіт з особливим характером. Наприклад, саме на підставі його працівники можуть отримати додаткову відпустку за роботу за комп’ютером. Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від займаної посади (професії) та виду монітору, та передбачає право на додаткову відпустку тривалістю до чотирьох календарних днів.

Як надаються такі відпустки?

Додаткову щорічну відпустку можна надавати одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

У перший рік роботи працівника право на щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У другий і наступні роки роботи щорічні відпустки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року, однак тривалість щорічної додаткової відпустки має бути розрахована залежно від часу зайнятості працівника в умовах, передбачених відповідним Списком, пропорційно фактично відпрацьованому часу.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси установи, особисті інтереси працівників.

Стаття 11 Закону України «Про відпустки» забороняє ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і відповідно базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями.

У випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, вказаної у Списку, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства.

Працівникам, професії і посади яких передбачені в розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства», додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких виробництвах чи цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку. А от для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці.