Кар’єрні очікування як основа професійного самовизначення майбутніх інженерів-металургів

04/11/2013 2:14pm

Автор: Сурякова М.В.

Категории: инженерная педагогика

Ускладнення соціально-економічних умов праці сучасного фахівця будь-якої галузі вимагає від нього вміння аналізувати ці умови, розглядати варіанти розвитку професійної кар’єри, планувати її етапи, зіставляти професійні вимоги та свої здібності, вміння ставити мету щодо кар’єри та визначати засоби її досягнення. Саме в рамках професійної кар'єри здійснюється професійна самореалізація фахівця, яка стає можлива за умови ефективного кар’єрного просування. Кар'єру сьогодні і в науці, і в соціумі взагалі розуміють як форму реалізації професійного потенціалу, «будування» кар'єри розглядають як динамічну характеристику процесу, який приводить людину до успіху у своїй професійній сфері.

Кар’єрні очікування як основа професійного самовизначення майбутніх інженерів-металургів

Сурякова Марина Владимировна

Сурякова Марина Володимирівна

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри інженерної педагогіки

Національної металургійної академії України

Ускладнення соціально-економічних умов праці сучасного фахівця будь-якої галузі вимагає від нього вміння аналізувати ці умови, розглядати  варіанти розвитку професійної кар’єри, планувати її етапи, зіставляти професійні вимоги та свої здібності, вміння ставити мету щодо кар’єри та визначати засоби її досягнення. Саме в рамках професійної кар'єри здійснюється професійна самореалізація фахівця, яка стає можлива за умови ефективного кар’єрного просування.
Кар'єру сьогодні і в науці, і в соціумі взагалі розуміють як форму реалізації професійного потенціалу, «будування» кар'єри розглядають як динамічну характеристику процесу, який приводить людину до успіху у своїй професійній сфері.
Останнім часом у психологічній науці помітно підвищується інтерес до вивчення різних аспектів кар'єри (О.Г. Молл, О.М. Толстая,  М.В. Сафонова, В.О. Чикер, E.Schein, D.Super, D.Hall, і ін.); яка визначається як надзвичайно бажане в професійному житті людини явище, в якому формується її професіоналізм, здобувається професійний статус, забезпечується почуття задоволеності та впевненості.  
Таке розуміння кар’єри спостерігається у значної частини сучасної студентської молоді, і визначає її ставлення до цього явища як до позитивного, цінного, очікуваного в своєму професійному майбутньому. То ж наприкінці навчання майбутній фахівець перед моментом вибору місця працевлаштування має деякі уявлення про майбутній професійний шлях, які втілюються в їхніх кар’єрних очікуваннях. Кар’єрні очікування, таким чином, відіграють суттєву роль у професійному самовизначенні, тому що саме на їх основі формується професійна поведінка та діяльність.
Кар’єрні очікування (за роботами О.М. Іванової,В.О. Толочек, О.Г. Молл, В.І. Слободчикова, Н.А. Ісаєвої, Д.О. Леонтьєва, А.М. Шевелєвої, ін.) можна визначити як суб’єктивні уявлення майбутнього фахівця щодо оптимального просування в професійній сфері, яке забезпечує особистісну та професійну самореалізацію, базується на основі практичного і емоційно-смислового досвіду, та надає професійній діяльності цілеспрямований і проектний характер.
Однак важливо позначити ряд суттєвих проблем, пов’язаних з наявністю цього психологічного явища в професійній самосвідомості майбутнього фахівця будь-якого профілю, а також виявити специфічні проблеми щодо кар’єрних очікувань у професійному самовизначенні майбутніх інженерів-металургів.
В професійному самовизначенні провідне значення має активність особистості, її відповідальність за своє особистісне і професійне становлення, авторство сценарію професійного шляху, що в цілому виступає основою суб’єктивного задоволення життям. Успішність, ефективність професійного самовизначення взагалі, а також обміркований, виважений вибір свого працевлаштування по закінченні ВНЗ визначає, на нашу думку, міра реалістичності (адекватності, достовірності) кар’єрних очікувань майбутніх фахівців.
Кар’єрним очікуванням сучасних випускників, як відзначають ряд авторів (Д.О. Леонтьєв, Н.В. Копилова, О.В. Москаленко, Л.М. Мітіна), на момент вибору місця роботи бракує саме реалістичності, яка складається під впливом декількох факторів. Насамперед, психологічних (рівень особистісного розвитку, досвід професійного навчання), соціальних (наприклад, стереотипи в оцінці професії суспільством, її престижність, значущість тощо), а також економічних (рівень заробітної плати, виробничо-технічні умови, ін.). Реалістичність уявлень обумовлює адекватність професійної підготовки фахівця  сучасним соціально-економічним вимогам, тому має бути сформованою у ВНЗ.
Кар’єрні очікування майбутніх інженерів-металургів на момент вибору конкретного місця працевлаштування визначаються деяким специфічним змістом, пов’язаним з особливостями їхньої професійної діяльності та професійної підготовки. Психологічний аналіз професійної праці інженерів-металургів різних спеціальностей виявляє складну аналітичну, конструкторську, організаційну, розрахункову діяльність спеціаліста в галузі реального металургійного виробництва, до чого він має бути підготовленим з теоретичних знань та практичної діяльності під час навчання.
Однак в теперішній час склалася проблемна ситуація щодо проведення навчально-виробничої практики металургів на підприємствах металургійної промисловості, більшість з яких виведені з державної власності. Підприємства не виявляють зацікавленості в наданні “майданчика” для проведення практики, тому практика має фрагментарний, редукований характер, що мало сприяє реалістичності уявлень про конкретну професійну діяльність металурга. З іншого боку, підприємства виявляють низьку активність щодо працевлаштування випускників через недостатній рівень якості професійної підготовки та й інші причини [1; 5]. Крім того, в сучасному суспільстві існує певний погляд на професійну діяльність інженера-металурга як на не досить престижну, важку за умовами працю з відносно незначною її оплатою.
За таких умов на момент вибору конкретного місця працевлаштування майбутній інженер-металург зазнає певні труднощі у своєму професійному самовизначенні, що відчувається на особистісному, галузевому та й на соціальному рівні взагалі. Тим не менш вибір міста роботи бажано реалізувати саме у металургійній галузі, а кар’єрні очікування майбутніх інженерів-металургів мають бути пов’язані з професією, що придбана під час навчання.
Тому кар’єрні очікування майбутніх інженерів-металургів повинні бути досліджені своєчасно з метою прояснення ряду важливих моментів: в якої мірі майбутній фахівець враховує соціально-економічні умови своєї праці; чи розглядає професійну кар'єру як можливість свого розвитку; чи усвідомлює мету професійної кар'єри; чи має намір планувати її етапи; в чому повинен бути виражений суб'єктивний сенс та успіх кар'єри; наскільки усвідомлені  професійно важливі якості; чи розглядає етап навчання як основу своєї кар'єри.
Вивчення уявлень щодо реалізації професійних можливостей майбутніх фахівців має також сприяти визначенню мети, засобів її досягнення, особистісного сенсу професійної діяльності, плануванню індивідуальної професійної програми розвитку на основі конкретності та реалістичності. Очевидно, що рішення цих задач можуть бути корисними як для самого майбутнього фахівця, його професійного становлення у самому початку професійної діяльності, так і для будь-якої економічної галузі в цілому. 
Кар’єрні очікування варто досліджувати ще і з того приводу, що така робота спричиняє усвідомленню майбутніми фахівцями безпосереднього зв’язку етапу свого навчання у ВНЗ з наступним етапом професійної реалізації. В науковій літературі період навчання людини визначається як етап передкар'єри, як “попередній” етап, у якому, властиво, і відбувається учбово-професійна діяльність й первісний вибір професійної кар'єри [2; 4].  Очевидно, що таке розуміння майбутнім фахівцем міста і ролі навчального етапу в індивідуальній професійній кар’єрі сприяє підвищенню рівня відповідальності за свою професійну підготовку в сьогоденні, більш ретельному плануванню майбутнього професійного шляху.
Професійна підготовка у ВНЗ має забезпечити успішність подальшої професійної реалізації майбутнього фахівця та стати передумовою його конкурентоспроможності та професійної мобільності на ринку праці в сучасних соціально-економічних умовах. Ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців на етапі навчання у ВНЗ залежить, на наш погляд, від рішення ними ряду завдань: формування реалістичних уявлень про обрану професійну діяльність, осмислення варіантів професійного розвитку, вивчення своїх особистісних особливостей, усвідомлення зв'язку особистісного й професійного розвитку, моделювання своєї професійної кар’єри, тощо.
Привести до усвідомлення цих важливих завдань студентів ВНЗ можна, імовірно, за допомогою спеціальних практикумів, тренінгів, спрямованих на визначення суб'єктивного сенсу вищої освіти, здатності аналізувати актуальні умови праці, планувати свій майбутній професійний та життєвий шлях в цілому, формулювати бажані результати досягнень в професійній сфері.

Література:

  • Индустрия в образовании // Металл.- 2005. -  №7, с.34-48.
  • Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопросы психологии. – 2001.- №6.
  • Митина Л.М. Психология конкурентоспособной личности. – М.: Московский психолого-социальный ин-т, 2002.
  • Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее      профессионализации // Вопросы психологии.- 1997.- №2.
  • Чернега Д.Ф. Организация ученого процесса и проведение практик студентов металлургических специальностей // Металл и литье Украины. – 2006. - №1, с.15-18.

 

Русскоязычная версия

Карьерные ожидания как основа профессионального самоопределения будущих инженеров - металлургов

         Осложнения социально - экономических условий труда современного специалиста любой отрасли требует от него умения анализировать эти условия, рассматривать варианты развития профессиональной карьеры, планировать ее этапы, сопоставлять профессиональные требования и свои способности, умение ставить цели по карьере и определять способы ее достижения. Именно в рамках профессиональной карьеры осуществляется профессиональная самореализация специалиста, которая становится возможна при условии эффективного карьерного продвижения.
Карьеру сегодня и в науке, и в социуме вообще понимают как форму реализации профессионального потенциала, «строительство» карьеры рассматривают как динамическую характеристику процесса, которая приводит человека к успеху в своей профессиональной сфере.
В последнее время в психологической науке заметно повышается интерес к изучению различных аспектов карьеры (А.Г. Молл , А.Н. Толстая , М.В. Сафонова, В.А. Чикер , E.Schein , D.Super , D. Hall и др.) которая определяется как чрезвычайно желательное в профессиональной жизни человека явление, в котором формируется его профессионализм, приобретается профессиональный статус, обеспечивается чувство удовлетворенности и уверенности.
Такое понимание карьеры наблюдается у значительной части современной студенческой молодежи, и определяет его отношение к этому явлению как к положительному, ценному и ожидаемому в своем профессиональном будущем. Поэтому в конце обучения будущий специалист перед моментом выбора места трудоустройства имеет некоторые представления о будущем профессиональном пути, который воплощается в их карьерных ожиданиях. Карьерные ожидания, таким образом, играют существенную роль в профессиональном самоопределении, так как именно на их основе формируется профессиональное поведение и деятельность.
Карьерные ожидания ( работами А.Н. Ивановой, В.А. Толочек , А.Г. Молл , В.И. Слободчиков , Н.А. Исаевой , Д.А. Леонтьева , А.М. Шевелева , др.) можно определить как субъективные представления будущего специалиста относительно оптимального продвижения в профессиональной сфере, которое обеспечивает личностную и профессиональную самореализацию, базируется на основе практического и эмоционально - смыслового опыта, и дает профессиональной деятельности целенаправленный и проектный характер.
Однако важно отметить ряд существенных проблем, связанных с наличием этого психологического явления в профессиональном самосознания будущего специалиста любого профиля, а также выявить специфические проблемы касательно карьерных ожиданий в профессиональном самоопределении будущих инженеров - металлургов.
В профессиональном самоопределении ведущее значение имеет активность личности, ее ответственность за свое личностное и профессиональное становление, авторство сценария профессионального пути, в целом выступает основой субъективного удовлетворения жизнью. Успешность, эффективность профессионального самоопределения в общем , а также продуманный, взвешенный выбор своего трудоустройства по окончании вуза определяет , по нашему мнению, степень реалистичности ( адекватности , достоверности ) карьерных ожиданий будущих специалистов .
Карьерным ожиданиям современных выпускников, как отмечают ряд авторов ( Д.А. Леонтьев , Н.В. Копылова , А.В. Москаленко , Л. Митина ) , на момент выбора места работы не хватает именно реалистичности, которая постороена под влиянием нескольких факторов. Прежде всего, психологических (уровень личностного развития, опыт профессионального обучения ), социальных ( например, стереотипы в оценке профессии обществом ее престижность, значимость и т.д. ), а также экономических (уровень заработной платы, производственно - технические условия, др.). Реалистичность представлений обусловливает адекватность профессиональной подготовки специалиста современным социально - экономическим требованиям, поэтому должна быть сформированной в вузе.
Карьерные ожидания будущих инженеров - металлургов на момент выбора конкретного места трудоустройства определяются некоторым специфическим содержанием, связанным с особенностями их профессиональной деятельности и профессиональной подготовки. Психологический анализ профессионального труда инженеров - металлургов разных специальностей обнаруживает сложную аналитическую, конструкторскую, организационную, расчетную деятельность специалиста в области реального металлургического производства, к чему он должен быть подготовлен с теоретических знаний и практической деятельности во время учебы.
Однако в настоящее время сложилась проблемная ситуация по проведению учебно-производственной практики металлургов на предприятиях металлургической промышленности, большинство из которых выведены из государственной собственности. Предприятия не проявляют заинтересованности в предоставлении " площадки " для проведения практики , поэтому практика имеет фрагментарный , редуцированный характер , что мало способствует реалистичности представлений о конкретной профессиональной деятельности металлурга . С другой стороны , предприятия проявляют низкую активность по трудоустройству выпускников из-за недостаточного уровня качества профессиональной подготовки и прочих причин [ 1 , 5 ]. Кроме того, в современном обществе существует определенный взгляд на профессиональную деятельность инженера - металлурга как на недостаточно престижную, тяжелую по условиям труда с относительно незначительной его оплатой.
При таких условиях на момент выбора конкретного места трудоустройства будущий инженер - металлург испытывает определенные трудности в своем профессиональном самоопределении, что ощущается на личностном, отраслевом и на социальном уровне вообще. Тем не менее, выбор места работы желательно реализовать именно в металлургической отрасли, а карьерные ожидания будущих инженеров - металлургов должны быть связаны с профессией,  приобретенной во время учебы.
Поэтому карьерные ожидания будущих инженеров - металлургов должны быть исследованы своевременно с целью прояснения ряда важных моментов: в какой степени будущий специалист учитывает социально - экономические условия своего труда; рассматривает ли профессиональную карьеру как возможность своего развития; осознает ли цель профессиональной карьеры; намерен ли планировать ее этапы; во многом должен быть выражен субъективный смысл и успех карьеры; насколько осознаны профессионально важные качества; рассматривает ли этап обучения как основу своей карьеры.
Изучение представлений о реализации профессиональных возможностей будущих специалистов должно также способствовать определению цели, средств ее достижения, личностного смысла профессиональной деятельности, планированию индивидуальной профессиональной программы на основе конкретности и реалистичности. Очевидно, что решение этих задач может быть полезными как для самого будущего специалиста , его профессионального становления в самом начале профессиональной деятельности, так и для любой экономической отрасли в целом.
Карьерные ожидания стоит исследовать еще и по поводу того, что такая работа приводит осознанию будущими специалистами непосредственной связи этапа своего обучения в вузах с последующим этапом профессиональной реализации. В научной литературе период обучения человека определяется как этап предкарьеры , как " предыдущий " этап, на котором, собственно, и происходит учебно - профессиональная деятельность и первоначальный выбор профессиональной карьеры [ 2 , 4 ].       Очевидно, что такое понимание будущим специалистом места и роли учебного этапа в индивидуальной профессиональной карьере способствует повышению уровня ответственности за свою профессиональную подготовку в настоящем, и более тщательному планированию будущего профессионального пути.
Профессиональная подготовка в ВУЗах должна обеспечить успешность дальнейшей профессиональной реализации будущего специалиста и стать причиной его конкурентоспособности и профессиональной мобильности на рынке труда в современных социально - экономических условиях. Эффективность профессиональной подготовки будущих специалистов на этапе обучения в ВУЗе зависит, на наш взгляд, от решения ими ряда задач : формирование реалистичных представлений о выбранной профессиональной деятельности, осмысление вариантов профессионального развития , изучение своих личностных особенностей, осознание связи личностного и профессионального развития, моделирование своей профессиональной карьеры и т.д.
Привести к осознанию этих важных задач студентов ВУЗов можно, вероятно, с помощью специальных практикумов, тренингов, направленных на определение субъективного смысла высшего образования, способности анализировать актуальные условия труда, планировать свой ​​будущий профессиональный и жизненный путь в целом, формулировать желаемые результаты достижений в профессиональной сфере.

Литература:

  1. Индустрия в образовании // Металл.- 2005. -  №7, с.34-48.
  2. Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопросы психологии. – 2001.- №6.
  3. Митина Л.М. Психология конкурентоспособной личности. – М.: Московский психолого-социальный ин-т, 2002.
  4. Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее      профессионализации // Вопросы психологии.- 1997.- №2.
  5. Чернега Д.Ф. Организация ученого процесса и проведение практик студентов металлургических специальностей // Металл и литье Украины. – 2006. - №1, с.15-18.


Презентация

Контакты

 

 

Контакты

НАШІ КОНТАКТИ:

[email protected]

[email protected]

м. Дніпро

тел. +38 (056) 794-36-74, +38 (056) 794-36-75

моб. +38 (050) 320 69 72

ISSN 20760507

Керівник проекту - Гриньов Володимир Анатолійович

Партнеры